Доторкнись, тільки доторкнись...

Як давно ви торкались коханой людини?
Як давно обіймали дорослих дітей чи стареньких батьків?

Не так, буденно і замість "здоров", а немов завтра немає, немов ви знов, як у дитинстві, чи в мить яркіх відчутів відчули, що дорожче цієї людини в вас нема нікого?

Знает як моторошно дивитися, як чоловік та жінка лаються в громадьскому транспорті, чи торговому центрі....а колись вони були закоханими, торкались один одного лагідним словами, а не образами та принижуваннями.....

А як часто бачу, що дитині розповідають що вона дурна, невдаха, робить щось не так...

І це дуже сумно, тому що обійми, добрі слова, да просто почухати спінку-це іноді так важливо, так так безціно...

Пані Ксенія, у свому блозі, написала як до неї прийшов чоловік з незвичайним проханням: Запрошуємо прочитати